Introducing Role Plays into the English Classroom

What is a role play?

A role play is when we get students to pretend to be someone else and to imagine that they are in a particular situation. The main aim of role plays is to provide freer speaking practice

Why should students pretend?

·                                 It allows you to cover a wide range of topics.

·                                 To practice various structures and vocabulary items.

·                                 To feel more relaxed.

·                                 To imitate real life communication.

Setting up role plays in class.

1.                              The preparation stage.

These are the areas to be covered in this stage:

·                                 Setting a context and teaching any necessary vocabulary. The context may be a reading or a listening text.

·                                 Presenting and practicing language: Grammar, vocabulary and necessary phrases.

·                                 Time to read the role. Remember to make the situation very clear before you distribute the role cards. Who are they? Parents and their children? A doctor and his patient? What is the situation? Maybe the son came home late, or the patient has an illness, or the teacher has to talk to the student about his bad marks. Then distribute the role cards. It is useful to check the students’ understanding of the roles. This can be done by asking basic comprehension questions. Eg. What time is it? How old is your son? How are you feeling?

2.                              The practice stage.

Time to think of useful language and phrases. A pyramid discussion-type-task can be useful for this. First, students think of some useful language on their own, then they check this with a partner. Next, they work in a bigger group of three or four. Therefore, by the end of the discussion, they have a large phrase bank which they can use. They have had the support and received confidence from their classmates. This is very useful especially for shy or weak students

3.                              The role play.

We need to change the student pairings in this stage, and student A does the role play with student B. The teacher’s role here is to monitor, listening for examples of language use – both good examples and language that isn’t used correctly.

4.                              Feedback.

Content feedback – a simple discussion on how the role play went. You could ask students for something that their partner said, or what the result of the role play was.

Language feedback – this is where you can show good examples of language that you heard, and also work on common language mistakes that happened during the role play.

Bridging the Vocabulary Gap

Teaching new words is one of the most important part of language learning. Sometimes students find it difficult to memorize large numbers of new vocabulary. So how should we approach teaching new lexis?

When presenting new vocabulary it is important to know how to introduce it to students so that it is easy to understand and remember the meaning.

We should also consider the best ways to practice, memorise and recycle new vocab effectively.

And finally, how to help students to be able to use new vocab in their speech fluently, easily and confidently.

Below are some tips and ideas that should help you!

1.                              Introduce new words through MPF (Meaning-Pronunciation-Form)

First introduce the meaning* of the word. Check that all the students understand it by asking Concept Checking Questions (for example, ask: Are dinosaurs tiny? to check is student understand the meaning of tiny). Then drill the pronunciation of the word.

Only after that, should you write the word on the board. Remember to identify the part of speech and mark the stress (if it is a problem for the students) or pronunciation peculiarities if there are any.

*Ways of introducing new vocabulary

a) We are usually tempted to start explaining the words straightaway. However, there is a way that can help get our students’ brain working. We can elicit the words that our students know or heard before through:

·                                 Miming

·                                 Drawing

·                                 Lists

·                                 Synonyms

·                                 Antonyms

·                                 Gapped words

·                                 Gapped sentences

b) If there is no point in eliciting because we are absolutely sure the vocabulary is unfamiliar to the students then we can explain. This can also be done in different ways:

·                                 Giving the definition

·                                 Providing the word in a sentence (context)

·                                 Using realia

·                                 Using scales

c) To make the lesson less teacher-centred and to diagnose our student’s knowledge as well as promote peer teaching we can use the Test-Teach-Test approach (TTT). Here you need to create the need for the language, students understand what language they need to use if they don’t know it they’ll ask their peers and later the teacher. In such way, the language becomes more memorable.

2.                              Provide a lot of practice

When doing controlled practice exercises make sure your students write in their notebooks not in the course book so that it stays clean and can be used later again.

Try to make the most of the controlled practice exercise before moving on to the new task. For example, set pair work memory activities.

3.                              Allocate enough time for freer practice (speaking activities)

At the fluency stage, encourage students to make true sentences about themselves. Personalisation is key to developing students’ fluency. Remember to provide model sentences so that students will know how to build correct sentences.

Vocabulary Games

Back to the board

Divide your students into two groups. One volunteer from each group sits on a chair with their backs to the board, facing their group.

The teacher writes a word on the board so that the volunteer can't see the word.

Their group must give explanations/synonyms/antonyms to their volunteer so that their volunteer guesses the word first.

The first one to guess the word gets a point for their team.

Then the next member of the team sits on the chair. And so on.

Works great for all levels. You can practice any vocabulary.

Miming

Divide the class into two groups. In turns team members come to the front of the class and mime the words/phrase that the teachers gives them on a slip of paper.

The team that first guesses the word/phrase that is being mimed wins a point.

Vocabulary Games for Recycling

Words in a file

Write the words which you want to recycle on small slips of paper. 

Put them in a file.

At the beginning of the lesson students in turns take one slip of paper from the file and the task is to make a logical and grammatically correct sentence with the word.

If the class is satisfied with the sentences then the students can keep the card.

If not, the another student has to take the same card and make a new sentences. If it’s correct he/she keeps it.

The student with the most cards at the end of the activity is the winner.

Ideas for Vocabulary Practice Activities

It is generally recommended to provide some sort of controlled practice activities so that the students get time to think about each word in a safe environment. Other activities that can be used are:

Odd One Out

Type, or write on the blackboard, sets of three words. The students have to choose which one is the odd one out. It doesn’t matter what the correct answer is – as long as students can justify their opinion. The aim is to get them thinking about the meaning of words.

Positive, negative or neutral

Make three columns, students put the words in what they think is the most suitable column. Sometimes there may be a debate about if the word is either positive or negative, but that can be a good thing – as students are discussing the word, they are practising it.

Call my bluff

This activity is very good for revising vocabulary. The teacher chooses which words he/she wants to revise, or these could simply be words taken from the wordlist at the back of the students' book. The teacher gives different groups of words to the students, who are going to work in pairs. Each pair writes 3 definitions for each word – one correct definition and two incorrect ones. When this is done, each pair joins another pair. The pairs take it in turns to read their definitions to each other, and the other pair tries to guess the correct meaning of each word.

True or False

This is very easy to organise. The teacher writes 4 sentences about herself on the board. Some of the sentences are true and some are false. Each of the sentences contains some of the vocabulary that you want to practise. The students have to guess which ones are true and which ones are false. One way that they students can check their answers is to ask questions to the teacher to find out. This makes the activity communicative and more interactive. This activity can be followed-up by students writing their own true / false sentences.

Back to the Board

This is a competitive and dynamic activity for learners of different ages and levels. Students are divided into two or three groups. Ask one student from each group to sit in a chair with their backs to the board, facing their group. Write a word on the board so that the students in the chairs can't see the word. Other students must give clues and explanations without using the word so that their volunteer guesses the word. The first student to guess the word gets a point for their team.

Розвиток навичок читання

Читання чи аудіювання?

Однією з ознак якісного автентичного підручника є аудіоверсія/аудіозапис текстів для читання. Залежно від мети уроку, у вас завжди є вибір, як саме використовувати аудіотексти:

·                                 Читати текст, одночасно прослуховуючи його. Це буде доречно під час виконання завдань на детальне читання, особливо якщо ви передбачаєте, що учні матимуть певні труднощі з розумінням тексту – правильна вимова та відповідні інтонації допоможуть їм краще зрозуміти прочитане. Проте не варто вмикати аудіозапис під час виконання завдань на розвиток навичок швидкого читання (scanning, skimming).

·                                 Прослухати невелику частину тексту - наприклад, вступ - не читаючи його, аби виконати перше завдання до тексту. Це ускладнення завдання, з яким впорається сильніша група.

·                                 Прослухати кілька разів невеликий уривок з аудіотексту та попросити учнів відтворити його для тренування інтонації та вимови.

·                                 Прослухати аудіозапис із паузами, аби учні, не зазираючи в підручник, записували почуте (не більше як один абзац) та пізніше могли зіставити свій правопис із текстом.

·                                  Використовувати аудіозапис на наступних уроках для додаткових завдань до вже прочитаного тексту.

·                                  Прослуховувати аудіотексти, аби сконцентрувати увагу учнів на щойно вивченому граматичному матеріалі. Приклади завдань:

o                                                         Група 1, піднімайте руку кожного разу, як почуєте дієслово у present simple. Група 2, піднімайте руку, коли почуєте present continuous;

o                                                         Порахуйте, скільки правильних та неправильних дієслів у минулому часі ви почуєте в тексті;

o                                                         Ставте галочку на полях свого зошита щоразу, коли почуєте прикметник для опису оселі.

У чому схожість та відмінність навичок читання та аудіювання?

Ці мовленнєві навички мають багато спільного.

 - По-перше, вони належать до рецептивних видів діяльності (receptive skills) – під час аудіювання учень сприймає та опрацьовує усне мовлення, яке він чує від одного або кількох співрозмовників, а в процесі читання учень сприймає та опрацьовує письмові тексти, що їх продукує один або кілька авторів.

 - По-друге, щоб успішно виконувати завдання і з аудіювання, і з читання, треба володіти певним набором специфічних, вузько спрямованих навичок (так званих sub-skills), а саме: уміти робити попередні припущення – про що буде мова в тексті на читання чи прослуховування (predicting); уміти зрозуміти основну думку (ідею) тексту (skimming); уміти знайти/виокремити певну
інформацію або деталі (scanning).

Допоміжні навички та вміння читання (Reading sub-skills)

Попередні припущення (Predicting)

Побіжно проглядаючи текст, його структуру, оформлення, зміст, лексику, ми можемо визначити його формат: це газетна стаття, електронний лист, розклад руху поїздів або автобусів, оголошення, записка, листівка, смс тощо. Дуже важливо привчати учнів звертати увагу на такі дрібниці, адже це полегшить їм роботу над завданням.

Навичка формувати попередні припущення допомагає учням налаштуватися на певну тематику та активізувати лексичний запас, а отже, вони будуть краще підготовлені до сприйняття нової інформації.

Швидке читання для розуміння суті (Skimming)

Натрапляючи на якесь джерело інформації – статтю в газеті, книжку, інтернет-ресурс, – ми насамперед хочемо визначити, чи цікаво нам це читати.

Для цього ми вчитуємося в заголовки, проглядаємо зміст, звертаючи увагу на ключові слова, і зрештою розуміємо, про що йдеться в тексті, який привернув нашу увагу. Це навичка швидкого читання.

Для того, щоб учні змогли розвинути цю важливу навичку, ми маємо, по-перше, чітко сформулювати завдання і, по-друге, встановити ліміт часу на читання тексту.

Якщо ви дасте учням забагато часу, вони автоматично почнуть читати як зазвичай, і замість швидкого читання ви отримаєте детальне. Тому, даючи учням завдання на швидке читання, порадьте їм не звертати уваги на незнайомі слова й поясніть, що пізніше вони матимуть можливість прочитати цей текст уважніше та ретельніше.

Швидке читання для отримання спеціальної інформації (Scanning)

Це вже не читання для розуміння суті, а побіжний перегляд тексту, мета якого – знайти саме ту інформацію, яка нас цікавить (ціни, дати, імена, місця, певна лексика). Ця навичка включає вміння ігнорувати все те, що не стосується поставленого перед учнем завдання. Основними умовами цього є також чітке формулювання завдання та встановлення ліміту часу на читання тексту.

Детальне читання тексту (Reading for detail)

Це техніка читання, яка передбачає дуже ретельне опрацювання тексту та повне його розуміння. Детальне читання відбувається, коли учні читають текст уже вдруге або ж втретє (після швидкого читання – skimming та/або scanning). Водночас для якісного виконання завдань на детальне читання учням потрібно розуміти не кожне слово (як це може видатися) а лише лексичні одиниці, незнання яких унеможливлює виконання поставленого завдання. Типовими завданнями на детальне опрацювання тексту є:

- вибір однієї правильної відповіді (Multiple choice)
- альтернативний вибір (True/False)
- відповіді на питання (Answering questions)

І пам’ятаймо: визначальним фактором у тому, яку навичку учні мають використати під час читання тексту, є не сам текст, а завдання, яке його супроводжує.

Developing Strategies for Use of English Tasks

The ZNO Use of English task can be a difficult one for students for many reasons. In class, each grammar point is often taught separately, however, in Use of English tasks, the grammar is all integrated together.

In addition, Use of English texts can be quite long – it is usually a story or a description of something – and students can easily get lost as they read the text while they have to look at the options at the same time. Furthermore, the options are often quite similar to each other; they are either words that have similar meanings, all the options may begin with the same first two letters, the options may all be prepositions and so on.

As teachers, our job in class is to continually upgrade and develop students’ vocabulary and grammar as the years go on. As well as this, we need not only to provide them with exam tasks, but students would greatly benefit from receiving strategies, tips and clues on how to approach Use of English tasks, and during the year, teachers can work on this with their students.

How to treat Use of English tasks in class

1. Treat the Use of English task as a text

In class, train students to notice the title of the task. Ask them to read the title, and then to predict what they think the text will be about. Another possibility is to get them to predict 10 words that they think will be in the text. This draws their attention to the title, and also gives them a reason to read the text.

Pictures can help to predict – they make the task more visible. However, if you don’t have pictures, the teacher can simply write 5 or 6 key content words from the text on the board. The prediction task for the students is to guess how these words are linked together to form one situation. Then, they read the text to check whether or not they predicted correctly.

2. Set general and detailed reading tasks

We have time to do this in class. The reason is that if students have a good understanding of what the text is about, there is a better chance that they can correctly decide the answers to the exam task. Therefore, we can ask students to read to check their predictions. Teachers can also quickly prepare some true or false sentences about the text. Another option is to ask general comprehension questions to the whole class verbally. The aim here is for students to know the content of the text, which helps them to do the Use of English task.

3. Don’t look at the options yet

The options can take the students’ attention away from the text. If a student is looking at the text and the options at the same time, they can get a bit lost and confused. We can advise students to cover the options and try to work out the answer based on what they read. This focuses their full attention on the text and gets them to read what is written before and after the gap. There is a greater chance that they will notice clues or time phrases, such as ‘yet, while, already’, and so on. Then when they look at the options, they will have a good idea of what they are looking for.

4. Look at the options

We said above that the options are confusing and can distract students from the text. However, when they have worked out what they think is missing (as we described above) they can look at the options. That way, they will be looking at the options with something more specific in mind, and they will perhaps be less confused by the similarity of the options.
5. Re-read the text

If there is time, students should be strongly encouraged to re-read their text to check it. A way of encouraging this in class can be to ask students to read the text that their partner has written, or simply to check their answers with their partner’s answers.

6. Check the answers

As a way of further drawing students attention to the areas which come up in Use of English tasks, it is often useful to ask them to identify the grammar areas that were tested. For example, after checking the answer to each question, ask them what grammar point it was. This will get them into the habit of doing so automatically themselves.
If the task is based on vocabulary, it is useful to draw students’ attention to dependent prepositions, collocations and phrasal verbs. They need to know that these areas are tested in the vocabulary section.
Conclusion: Classroom Practice vs Exam Day

Remember, the strategies and approach described above are for classroom use. In class, we have more time than students do on the day of the exam. Therefore, we can use this time to train our students in ways of approaching Use of English tasks. With plenty of training, it is thought that students will naturally be more equipped to pay more attention to things like context, clue words and so on.
Ten Classroom tips

1.                              Draw students’ attention to the title of the text.

2.                              Use prediction strategies.

3.                              Create a habit of reading the text quickly at first.

4.                              Pay attention to context.

5.                              Predict the missing information without looking at the options.

6.                              Train students to read around the gap.

7.                              Pay attention to clues in the text (eg. while, yet, etc)

8.                              Check your predicted answer with the options.

9.                              Re-read the text with your answers. Does the text make sense?

10.                          In class, combine isolated and integrated grammar practice

Language Games in Primary School

Ігри на розвиток навичок читання

Римівки

Навчіть дітей римівок, у яких часто повторюється звук, запланований до вивчення на цьому занятті, наприклад: A fat cat sat on a mat and ate a fat rat. Тільки коли діти вже впевнено та правильно її про­говорюють, дайте їм прочитати текст, зосереджуючи увагу на читанні слів, що містять комбінацію літер а та t (fat, cat, sat, mat, ate, rat).

Знайди мене

Попросіть учнів прочитати слова, написані на картках (word cards), та прикріпити (чи покласти) картки на відповідні предмети в класі.

Як тебе звати?

Попросіть учнів прочитати імена, написані на картках, та вибрати своє. Картку з іменем можна наклеїти на зошит.

Попросіть одного з учнів побути «вчителем» ‑зайняти ваше місце, наосліп вибрати картку з іменем одного з учнів та прочитати її.Обраний стає новим «учителем». Повторіть гру кілька разів.

Піжмурки

Учні грають у парах. Із заплющеними очима один учень навмання вказує на якусь літеру алфавіту (наприклад, у робочому зошиті Alphabet Fun).Потім він має розплющити очі й назвати літеру, на яку вказав (наприклад, А).Інший учень має назвати слово, що починається з цієї літери. Пограйте кілька разів із цілим класом, а потім спробуйте заохотити дітей грати в парах чи маленьких групах без вашої допомоги.

Уявні літери

Поділіть учнів на групи по п’ять-шість осіб і попросіть їх стати одне за одним обличчям до дошки. Перший учень у кожному ряду отримує маркер чи крейду, щоб писати на дошці. На спині кожного учня, котрий замикає ряд, пальцем «напишіть» літеру. Учні мають «читати» літери тільки за відчуттями й «передавати» їх далі, «пишучи» на спині однокласника, який стоїть попереду ‑аж поки літера не «дійде» до першого учня, а той має написати її на дошці. Аби пожвавити гру, після кожного раунду міняйте учнів місцями, щоб усі діти мали змогу написати літеру на дошці.

Бінго

Прикріпіть на дошку або напишіть усі літери, які діти вивчили. Попросіть їх написати в своїх зошитах будь-які 4 літери в стовпчик .Називайте літери в довільному порядку. Кожен учень має закреслювати в своєму списку літери, які ви називаєте. Той, хто перший закреслить усі літери, виголошує «Бінго!».

Учні знову пишуть будь-які 4 літери. Учень, котрий виграв у попередньому раунді, йде до дошки й називає літери в довільному порядку.

Починайте використовувати цю гру якомога раніше – щойно діти засвоять 6‑8 літер.

Комарики

Напишіть кілька літер на дошці та обведіть їх кружечком. Домалюйте хоботок та крильця, щоб зобра­ження нагадували комах. Запросіть двох учнів до дошки та дайте кожному «мухобійку» ‑згорнуті в трубку аркуші. Називайте літери, і хай учні «б’ють комариків», щойно почують та знайдуть літеру на дошці. Учень отримує бал за кожен вдалий «удар», який він зробить раніше за суперника.

Хрестики-нулики

Намалюйте на дошці поле для гри. У кожному квадраті напишіть цифру ‑від 1 до 9.Розподіліть учнів на 2 команди. Вирішіть, яка команда грає хрестиками, яка – нуликами.

Починає гру команда хрестиків. Вони вирішують, із якого квадрата починати гру, і називають від­повідну цифру. Вчитель називає слово по літерах (не показуючи картку з написаним словом).Учні

мають зрозуміти, яке слово називає вчитель, та чітко його вимовити. Якщо відповідь правильна, вчитель показує слово-картку й ставить відповідну позначку (нулик або хрестик) у квадрат, який вибрали учні. Черга переходить до другої команди, і так аж поки одна з команд не заповнить три квадрати поспіль (горизонтально, вертикально або по діагоналі).

Ігри на розвиток навичок письма

Калейдоскоп

Поріжте кольоровий папір на дрібні шматочки різної форми на попросіть дітей скласти літеру, наклеюючи їх на сторінку зошита.

Викладання слів

Використовуємо дрібні предмети (сірники, горішки або квасолю) для викладання літер чи слів на парті. Літери або слова, що їх мають викласти учні, спочатку називає вчитель. Потім можна пере­класти повноваження на когось із учнів, щоб той диктував класу літери / слова. Наступним кроком може бути робота в парах.

Зображаємо літеру тілом

Стоячи, сидячи або лежачи (якщо в класі є килим), діти індивідуально чи в парах / групах відтворю­ють контури літер за допомогою рук, ніг, тулуба.

Манка на таці

Насипте тонкий шар манки на всю площу таці. Попросіть дітей по черзі підходити та «писати» пальчи­ком літери чи слова на манці. Ця вправа додає ігровий елемент у навчання та сприяє активізації нервових закінчень на пальчиках.

Водяне письмо

Поділіть учнів на дві команди. Покажіть картку зі словом одному учневі з команди, щоб він / вона написали його на дошці «водою» – намотаною на пальчик вологою серветкою чи невеличким клап­тиком тканини. Після того як слово повністю написано, команда має назвати його. Друга команда спостерігає й погоджується або ні з першою командою. Учні першого класу пишуть повільно, а вода швидко висихає – тож це додає інтриги.

Біжи, читай, диктуй, пиши!

Робота в парах або в командах. Завдання: дістатися до дошки, на якій написано слова (чи до місця, де покладено картки зі словами), запам’ятати чергове слово, повернутися назад та продиктувати по літерах своєму партнерові чи команді.

Допиши літеру

На дошці чи в зошиті учні дописують пропущені літери в уже відомих словах.

Письмо на спині

Учні «пишуть» літери пальчиком на спині партнера, а той має здогадатися та назвати «написану» букву. Далі можна ускладнити завдання – попросити дітей «писати» цілі слова.

Розпізнавання літер

Учень стає перед класом обличчям до дошки, спиною до класу, та «малює» в повітрі літеру, а клас має здогадатися, яку саме. Той, хто перший вгадав, іде до дошки показувати свою літеру.